» artykuły

Wojna domowa

Jakiś czas temu usłyszałem o „wojnie polsko-ukraińskiej”, a nawet – o dwóch! Tak naprawdę – od razu nie zrozumiałem o co chodzi, chociaż jestem Galicjaninem i moi dziadkowie prawie tysiąc lat zamieszkali na terytorium obecnie pograniczną między Polską a Ukrainą.     Okazuje się, że „pierwsza wojna polsko-ukraińska” – to wojna domowa 1918 roku, a druga – to okres działalności UPA. Owe terminy zostały wprowadzone w życie przez prezesa ukraińskiego IPN pana Włodzimierza W. (nazwisko osoby obciążonej zarzutami, ale wina której nie została potwierdzona sądem – pisane w skrócie). Nie będę uczestniczyć w paradzie idiotów do którego pozwolili sobie włączyć się niektórzy „niedaleki” (a nawet bliski) ludzi, ale przypomnimy kilka faktów i cyfr.     Więc, „Błękitna Armia” (generała Hallera) powstała jako ochotnicza formacja najpierw jeńców wojennych imperium Habsburgów we Włoszech a także innych ochotników. Ze wszystkich w/w jeńców na propozycje interweniowania do Francji przystało blisko 98%, czyli – Polacy, Rusini,...

W sprawie Łemkowszczyzny

 
Історія відносин Русинів, і Лемків зокрема, з Українцями - це історія брутального насилля і зневаги, грабунків і вбивств, непідробленої заздрості і підробки історичних фактів. І усі ці закиди відносяться лише до однієї сторони. Здавалося б, час залишити минуле минулому, але - чи то псевдоімперські комплекси, чи то наскрізна світоглядна установка зумовлена домінантою ідеологічною, підживлюють конфлікт, роздмухуючи ватру чвар надалі. Українці на Лемковщизні з'явилися не так давно, - в 30-х роках 20-го століття. В Бещадську країну українці потрапили з Східної Галичини, де їхні спроби утвердитися почалися 1890-го року, а певного успіху вдалося досягти за результатами втоми від Першої Великої Війни. Хоча успіх той був дуже умовним, - в жоден Сеймик, не говорячи про Сейм, українці, звісно, не потрапили, будучи "не тутешніми". В Галичині українці (як з 1868-1870-х років почали самоназиватися малороси) приклалися до громадянської війни 1918-го року, а пізніше - до створення нелегальної терористичної "Української...

Якась гнилизна в Галицькім королівстві

 
Дещо відбувається на польсько-українському прикордонні протягом останнього року. Йдеться не лише про кореговану-відкореговану лінію Керзона — фізичний кордон між двома державами, котрий свого часу перетяв по живому Галичину. Йдеться про сепсис прикордонних станів свідомості, що відштовхує врізнобіч ментальні матиці поспільств. Чому це відбувається і хто причетний до цих процесів, звідкіля привнесена інфекція нетолерантності? Пам'ятаймо, що в Україні третій рік триває війна. Це реальна війна з тисячами і десятками тисяч вбитих і поранених, з сотнями тисяч людей котрі стратили власні оселі і мільйонами переселенців та біженців. Це війна котра підтримується ззовні Росією і в котрій беруть участь також і громадяни інших країн, але — основою військових з'єднань з обох сторін є громадяни України. А тому, як би не заперечували це українські урядові чини, ЗМІ і "фахові” українці, — це громадянська війна. Постійнозростаюча кількість жертв давно унеможливила замирення (якщо припустити, що така ймовірність колись...


Wszelkie prawa zastrzeżone © 2018 Monastyrski sp. z o.o.
wersja mobilna